Батькам

 



Допомоги батькам і дітям знайти слушні типи взаємодії

під час підліткової кризи.

Підлітковий вік є необхідною для становлення особистості кризою, яку мають пережити як батьки, так і їхні діти. Це час змін і перебудов. Фізичні та біологічні зміни корелюють в часі з соціальними та психічними змінами.

І звичайно, діти в цьому віці, можуть мають деякі психологічні особливості.

З досить чітко описаною в психології закономірністю, діти можуть ставати колючими, зухвалими, неслухняними, примхливими. Зазвичай, це пов'язано саме з тим, що дитина переживає кризу розвитку. Батьки можуть не знати, як правильно реагувати на підліткові вікові кризи, це може породжувати проблеми і непорозуміння у відносинах з дітьми.

Якщо відчуваєте проблеми у спілкуванні з Вашою дитиною – підлітком, за допомогою (аби краще зрозуміти один одного і звести до мінімуму неприємності, пов'язані з перехідним віком ) Ви можете звернутись до практичного психологу коледжу. 

Отримати психологічну консультацію можна щодня в кабінеті психолога на 3 поверсі (напроти актової зали) або он – лайн, заповнивши форму на сайті коледжу.



Батькам першокурсників

Щоб ефективно підтримати студента в складний період адаптації, батькам необхідно розуміти з якими труднощами в  цей час  він стикається:

  • Усвідомлення себе в новій якості («Я - студент»);
  • Влиття в новий студентський колектив;
  • Знаходження спільної мови  з новими викладачами;
  • Для частини студентів виникає непроста ситуація адаптації до проживання в студентському гуртожитку або  проживання в орендованій квартирі (кімнаті).
  •  інші труднощі під час адаптації.

Потрібно зважати, що студенту першокурснику потрібен час на адаптацію.

По можливості, створіть умови для повноцінного навчання :  здоровий сон студента, різноманітне  харчування, можливість щодня знаходитись на свіжому повітрі, на певний час , звільніть свою дитину від домашніх обов’язків.

Якщо Ви знаходитесь на відстані ( дитина проживає в гуртожитку чи на орендованій квартирі)  -  не втрачайте зв'язок з першокурсником. Незалежно від того,  на якій відстані Ви знаходитесь один від одного,  регулярно телефонуйте, підтримуйте морально, цікавтеся успіхами та проблемами .

В спілкуванні опирайтеся на сильні сторони дитини,  не підкреслюйте його недоліки, а приймайте його індивідуальність. Висловлюйте слова підтримки, які можуть підбадьорити та надати сил : «Знаючи тебе, я впевнений, що ти все зробиш добре», «Ти робиш це дуже добре. Це серйозний виклик, але я впевнений, що ти готовий до нього».

Будьте уважні до тих змін, які ви помічаєте в своєї дитини.

Якщо підліток не бажає вчитися, ігнорує комендантську годину або часто говорить неправду, швидше за все,  у вас виникне бажання  виправити ситуацію (розмова на підвищених тонах не є ефективною). Доцільним може бути застосування стратегії «батьківського спілкування»:

-  позитивний погляд і рівний темп розмови (це може здатися несуттєвим, але це важливо і задає тон вашої розмови)

-  намагайтеся менше говорити і більше слухати;

- говоріть по суті, що Вас не влаштовує або засмучує;

- поясніть, чому застосовуєте те чи інше покарання;

- якщо відчуваєте, що не можете стримувати емоції, вийдіть в іншу кімнату, щоб «охолонути», попросивши перед цим дитину подумати, що саме він\вона зробив\ла не так.

У такі моменти, ви викладаєте урок майстерності - ви демонструєте підлітку навички спілкування, які він успішно використовуватиме в житті.

Пам'ятайте, що батьки і діти, це не відносини викладача і студента, а взаємодія. У нас всіх є чому повчитися один у одного. Тільки від вас залежить, яким буде ваше спілкування - дружнім або конфліктним.

Успішної взаємодії!


Батькам: щоб стати важливими для своїх дітей, не обов’язково бути ідеальними. 

· Коли до дітей ставляться терпимо і справедливо, вони вчаться бути терпимими і справедливими до інших.

· Коли дітям навіюють впевненість у собі, вони вчаться бути спокійними й впевненими.

· Коли до дітей ставляться із замилуванням і похвалою, вони вчаться бачити хороше в інших.

· Коли діти живуть в атмосфері правдивості, вони дізнаються, що таке справедливість.

· Коли дорослі схвалюють вчинки дітей, діти вчаться цінувати себе.

· Коли діти відчувають беззастережну любов, вони вчаться шукати любов у світі.