На честь Тижня математики ми вели радіопередачу, де розповідали про цікаві відомості про відомих математиків, походження знаків та навіть молодих талантів.
На передачі ми познайомились ближче з такими математиками як: Гуго Штейнгауз, Д. Гілберта, Боссю та інші.
Ось декілька цікавих фактів про них:
- Відомий польський математик Гуго Штейнгауз жартома стверджує, що існує закон, який формулюється так: «Математик це зробить краще». Це значить, що коли доручити двом особам, одна з яких є математиком, виконати незнайому їм роботу, то результат завжди буде таким: математик виконає це краще.
- Відомого математика Д. Гілберта якось спитали про долю одного з його учнів, який колись подавав великі надії. «А, це той... — згадав Гілберт, він став поетом. Для того щоб займатися математикою, у нього занадто мало уяви».
- Одного разу Ейнштейна спитали, як, на його думку, зʼявляються винаходи, що змінюють світ. «Дуже просто, — відповів той. — Усі знають, що зробити це неможливо. Але неодмінно знайдеться один невіглас, що цього не знає. Саме він і зробить винахід».
«ПОХОДЖЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАКІВ»
Насправді, походження знаків, які використовуються в арифметиці й алгебрі, не завжди можна точно встановити. Існує думка, що знаки «+» і «-» виникли внаслідок торговельної практики. Виноторговець рисками зазначав, скільки мір вина він продав із барила. Доливаючи в барило нові запаси, він перекреслював стільки рисок, скільки мір він поновлював. Подейкують, саме так і виникли знаки додавання та віднімання в XV столітті. До цього доданки довгий час записували один поруч з іншим без жодного знака між ними. На початку XV століття для позначення дії додавання використовували початкову букву латинського слова «plus» — латинську букву «р»; вона й означала додати. Але незабаром загальне визнання здобув знак «+».
Для позначення віднімання в Греції у ІІ столітті до нашої ери використовували перевернуту грецьку літеру у (псі). Італійські математики користувались для цього літерою и (мю), що є першою в слові «мінус». У XVI столітті для позначення дії віднімання почали використовувати відомий знак «-».
Знаки множення стали загальновідомими завдяки авторитету Готфріда Вільгельма Лейбніца, видатного німецького математика.
Математики жартують
Математики теж вміють жартувати , то ж послухайте декілька їх жартів:
- Оглянувши хворого, лікар, насупившись, сказав: «О, у вас дуже серйозна хвороба. Із десяти хворих на неї девʼять зазвичай помирають». Хворий, ясна річ, засмутився. «Але вам пощастило, - додав лікар, — девʼять пацієнтів із цією хворобою в мене вже померли. Радійте: ви — той десятий, який обовʼязково виживе!»
- Якось один чужоземець, вражений красою славнозвісного бухарського мінарету Калян, вигукнув: «Як ви будуєте такі високі мінарети?» — «Дуже просто», — відповів Ходжа Насреддін. І, хизуючись своєю дотепністю, пояснив: «Спочатку викопуємо глибокий колодязь, а потім вивертаємо його навиворіт».
